.Славянский Комитет Украины Дружба славянских народов крепче каменных стен Публикации

Для печати можете загрузить Эту статью в формате PDF

В последнее время стало модным словосочетание "историческая справедливость". Во имя "восстановления исторической справедливости" рвутся социальные и экономические связи, вчерашние друзья объявляются заклятыми врагами. Сама история стала заложницей этой "истерической справедливости". Одно время мы смеялись над тем, что в США историю Второй мировой переписали так, что вышло будто именно США и их союзники победили гитлеровскую Германию, а при опросах значительный процент американских школьников называет Японию.... Одним из главных союзников США во Второй Мировой. Не мудрено, если сам Президент США г-н Буш, способен заявить с трибуны, что отношения Японии и США на протяжении последнего столетия являются примером добрососедского сотрудничества. Называется "допереписывались". Я не удивлюсь если вскоре на вопрос о Второй мировой американские школьники будут отвечать что это была война в которой США и их союзники в тяжелейшей войне победили агрессивную коммунистическую Россию.

Впрочем Бог им судья - хотят и дальше оболванивать собственное население - это их внутреннее дело. Я бы об этом и не вспоминал, если-бы в последнее время мы все не "имели счастья" наблюдать как такой "американский исторический подход" все активнее внедряется на просторах бывшего СССР и особенно среди славянских народов. Как те с кем вместе переживали и беды и радости постепенно превращаются в "заклятых врагов и захватчиков". Как потомков тех чьи деды делили пополам в окопах последний кусок хлеба и не жалели жизни чтобы вытащить смертельно раненого друга из-под фашистского огня, постепенно учат смотреть друг на друга через перекрестье прицела. И все это называется "восстановлением исторической справедливости". А может это называется совсем по другому ? Зачем прикладываются такие усилия чтобы вымарать все хорошее и оставить только все темное и грязное что было в истории ? Зачем закрываются музеи, которые призваны были помочь новым поколениям сохранить связь со своим прошлым, которые могли-бы помочь нынешним школьникам понять чем и для чего жили их деды. Кому-то очень мешает в создании из России образа агрессора и врага, фотография обнявшихся братьев, которые родились на разных землях но которые выжили и победили именно потому что были братьями и сыновьями великой и могучей страны, которая была сильна именно своим единством. Эту память настойчиво стараются вымарать, ведь не дай Бог в голову какого-нибудь школьника придет мысль, что не мог его дед гореть в одном танке со своим заклятым врагом и агрессором и не мог "захватчик" рискуя жизнью вытягивать его из горящего танка под огнем врага.

Да, история никогда не была однозначной. В ней всегда хороше чередовалось с плохим, а светлые идеи, призванные сделать жизнь лучше и счастливее, но доведенные до абсурда становились причинами бедствий и катастроф, превращаясь в своих антиподов. Но негоже, как сейчас стало принято, винить во всех бедах соседа, который пострадал ничуть не меньше а часто и больше. Негоже использовать ошибки и катастрофы прошлого в целях пропаганды вражды и раскола - делать так это как раз не делать никаких выводов из прошлого. Ведь пожалуй самый важный вывод, который напрашивается из истории, еще со времен Великой Киевской Руси, это то что все горести, беды, поражения и нищета как их неизменный спутник, неизменно обрушивались на наши народы, как только начиналось деление на "древлян" и "полян", "киевлян" и "суздальцев"... Сегодняшние имена Вы легко подставите сами. Главное результат тот-же :(

Так доколе мы славяне, будем упорно забывать уроки собственной истории, написанной кровью наших предков ? Доколе мы будем развесив уши терпеть издевательство над нашей историей и нашими народами во имя "построения глобального мироустройства" в котором нам славянам хотят отвести такое-же место как Гитлер хотел отвести славянам в 3м Райхе ? Мы просимся в ВТО и ЕС, мы готовы униженно выполнять все что от нас потребуют и смиренно сносим как нам в очередной раз с усмешкой показывают на дверь со словами "ваше место там". И они правы ! Пока мы не начнем учиться на собственных ошибках, пока мы не вспомним что мы славяне единый великий народ, пока не поймем что небольшое различие в произношении одних и тех-же слов вовсе не повод для вражды, мы все будем оставаться пешками в чужой игре а наше место всегда будет "там за дверью" в ожидании милости от "великих наций". А нашим уделом будет нищета и внутренняя вражда порождаемая ею и дальнейший распад и обнищание на радость творцам "глобального мироустройства" которые как огня боятся восстановления славянского единства и ничего не пожалеют чтобы не допустить этого. Наше будущее в наших руках, и сделать его светлым мы можем только взявшись за руки.

Вячеслав Гаращенко Славянский Комитет Украины skukraine.blogspot.com Версия для печати в формате PDF При перепечатке полное сохранение подписи обязательно.

52 миллиона... Было.

"Нас повинно бути 52 мільйони кохаймося". Не так давно эти плакаты висели по всему Киеву. Особенно "актуально" они смотрелись на фоне Красного корпуса Университета. Вместо "учиться, учиться и учиться" - "кохаймося". Да, нация вымирает, но вместо того чтобы найти причины этого, было решено изуродовать город плакатами с не очень пристойным контекстом. Особенно хорошо последствия такого рода "борьбы за возрождение нации" демонстрировал еще один "бигборд" на оборотной стороне которого была следующая реклама: "Артем был бездомным - ООН 60 лет". Так и напрашивается аналогия с "Золотым теленком" - "заграница нам поможет". Уже не раз "помогала". Достаточно взглянуть на динамику изменения численности населения любой из славянских стран в последние десятилетия, чтобы увидеть что быстрое падение рождаемости и рост смертности наций "поразительно" совпадает с тем временем, когда та или инная славянская страна избрала путь, рекомендованный "демократическими помощниками" ! Что-ж это за путь такой "в светлое будущее", от которого люди начинают вымирать ? Кому нужно такое "счастливое будущее для Украины", на пути к которому украинцев может просто не остаться !? И почему даже в условиях "коммунистической диктатуры" люди чувствовали себя более счастливыми и были более уверены в собственном будущем и будущем собственных детей чем сейчас, когда мы по подсказке и под диктовку "умных западных советчиков" начали строить "счастливое демократическое свободное общество" ? А может оно не такое уж счастливое и свободное как нам пытается внушить "их" пропаганда ? Давайте просто взглянем и сравним своими глазами что мы имели и что получили.
Помните пионерлагеря, в которых мы часто проводили лето и отдых в которых был доступен детям любого гражданина "той страны", которая заботилась о будущем своих детей ? Многие киевляне наверное помнят "бои на шишках" в сосновых борах, Пущи-Водицы, за которые нас гоняли вожатые :) А что дал "западный путь демократии" нашим детям ? Да вот что ! Это то что осталось от пионерлагерей Пущи-Водицы.
А на их территории как грибы вырастают многоэтажные коттеджи новоявленных хозяев жизни, в полном соответствии с "нормами западной демократии", в которой нет будущего для наших детей. И которая "благосклонна" только к тем, кто "сумел сделать миллионы", и избежал ответственности "за недостаточностью улик".А если нет будущего у детей, то нация будет обречена на вымирание. Что мы повсеместно наблюдаем как в славянских странах, вставших на путь "демьократии", так и в тех, которые считаются образцом "демократии" для всех остальных стран мира.
У них у самих вымирают европеоидные нации. Так что-ж хорошего они могут посоветовать нам ? Только забрать с собой в могилу, если мы окажемся достаточно глупы чтобы пойти за сладкой песней их "дудочки".
	Славянский комитет Украины Вячеслав Гаращенко skukraine.blogspot.com При перепечатке полное сохранение подписи обязательно. Версия для печати в формате PDF

Размышления по поводу новых праздников. Недавно в одном из западных изданий прочитал любопытную вещь. Некий их "политолог" рассуждал на тему празднования "Дня независимости" в России и в Украине. Его рассуждения выглядели так: "Я еще понимаю что празднует Украина - она обрела независимость от российской оккупации, но я совсем не понимаю что празднует Россия. Неужели потеря более 30 процентов своей территории это повод для праздника ?". Высказывание довольно любопытное, свидетельствующее в частности о приверженности автора двойным стандартам, чем так страдает "демократический мир" и о полном непонимании и того что здесь произошло и даже того что он сам написал. Сейчас я бы хотел коснуться только одного любопытного феномена, который нам усиленно пытаются вбить в голову в качестве "непреложной истины", чтобы ни у кого не дай Бог не возникло желания вдуматься в произносимое. А я очень хотел-бы чтобы Вы вдумались и попытались понять зачем нам так устойчиво пытаются внедрить эти "праздники" и что на самом деле мы празднуем. Возможно после этого Вы взглянете совсем другим взглядом на то, что стоит за торжественными речами и украшенными символикой улицами и площадями. Чтобы выяснить что потеряла Россия и что приобрела в результате распада "той страны" Украина давайте попробуем определиться с вопросом - что значит что какая-то территория принадлежит конкретной стране, например Украине. Только попытаемся взглянуть на саму суть этого вопроса, абстрагировавшись от лозунгов, цветной мишуры и символики а также от интересов отдельных индивидумов, живущих по принципу "чем меньше деревня тем большее значение имеет первый парень на деревне и тем больше он может отобрать у ближних". Что собственно подразумевается под словами о том что та или инная территория принадлежит конкретному государству ? Неужели только то что над этой территорией развевается флаг определенного цвета и все разговаривают "державною мовою" ? Отнюдь нет. Самое важное в принадлежности той или инной территории конкретному государству (а точнее народу оного так как государство само по себе в отрыве от народа лишено всякого смысла) является возможность экономического и демографического использования данной территории народами этого государства. Территория принадлежит данному народу, если он имеет возможность использовать природные ресурсы этой территории для своего развития и повышения своего благосостояния и имеет возможность свободно и без всяких ограничений расселяться по этой территории. Все остальные признаки на самом деле вторичны, и попытка подмены реальных ценностей важных для выживания и развития нации фикцией, выгодной отдельным силам но не несущей народам ни реальных благ ни реальной свободы. А теперь давайте взглянем на все происшедшее отталкиваясь от реальных интересов нашей нации и других наций, проживавших на территории "той страны". Имели ли возможность народы Украины пользоваться ресурсами территорий входящих в состав России ? Безусловно. Никому даже в голову не приходили мысли что газ добытый в России, или лес из России "чужой", так же как и россиянам на счет например металла выплавленного в Украине из украинской руды с использованием энергоносителей из российской Сибири. Была ли какая-то разница для нас, сделан ли конкретный товар, продающийся по одинаковой цене в любом уголке той необьятной страны на фабрике России, Белоруссии или Украины ? Все ресурсы той великой страны, которая и была нашей Родиной в одинаковой мере принадлежали всем населяющим ее народам, а значит и Украине в той-же степени. А теперь скажите, чувствовал ли себя иностранцем хоть один украинец приехав например в Москву или в Петербург (Ленинград) ? Да нет же. Мы себя чувствовали там в такой-же степени дома, как и россияне себя чувствовали в Киеве ! Любой из нас, мог поселиться в любом уголке той страны и где бы он не был, он оставался на своей Родине. Так что как с экономической так и с демографической точки зрения, вся территория и все возможности той страны в равной мере принадлежали каждому из ее народов. Что же мы имеем теперь, после обретения "утраченной" независимости ? Мы имеем своего Президента, которому не верим. Мы имеем свой флот... Который гордо несет "жовто-блакитний" флаг на реях единственного оставшегося боевого корабля "Гетьман Сагайдачний" и единственную подлодку образца "195Х", на которой рискнет погрузится только смертник. Мы имеем собственные ВВС, большая часть которых была распилена на металлолом, а те самолеты что остались стоят на приколе, так как поднимать их в воздух, слишком дорого для нашей гордой и независимой страны. Мы имеем заводы... Которые проданы за рубеж и уже нам не принадлежат, и природные ресурсы нашей земли, которые постигла та-же участь. А по телу некогда единой страны, нашей "бывшей" Родины, которую мы клялись защищать, кровоточащими ранами пролегли границы, разорвавшие некогда единый организм на "независимые" куски, пытающиеся выживать поодиночке. Народ Украины потерял доступ как к природным ресурсам расположенным на территории стран, ранее составлявших единое целое, так и частично к ресурсам собственной страны, которыми теперь распоряжаются иностранные владельцы. С точки зрения демографии, территория расселения народа Украины теперь в значительной мере ограничена ее границами, за пределами которых наши граждане - бесправные трудовые мигранты. То есть ресурсы, доступные для развития украинской нации и других народов населяющих Украину уменьшились с размеров, равных размерам "той страны" до географических размеров самой Украины. Что не замедлило самым непосредственным и катастрофическим образом сказаться как на демографии так и на экономике Украины. Итак, возвращаясь к той цитате, которая послужила поводом для написания этой заметки. Территория, доступная народам Украины для экономического и демографического использования после распада СССР уменьшилась с 22402 тыс кв км до 603,7 тыс кв км, то есть более чем на 97 процентов ! То есть с точки зрения доступности ресурсов и демографии мы потеряли более чем 97 процентов территории ! Даже Германия проиграв войну понесла меньшие потери. И что же мы празднуем ? Неужели потеря 97 процентов территории, обнищание народа и последовавшее быстрое вымирание нации это достойный повод для праздника ?

Вячеслав Гаращенко Славянский Комитет Украины skukraine.blogspot.com Версия для печати в формате PDF При перепечатке полное сохранение подписи обязательно.

Лавриненко Микола Федорович Народився 07.12.1948 р. (с. Іващенкове, Глухівський р-н, Сумська область) в сім'ї колгоспника.
Освіта вища, закінчив Харківський державний університет, філологічний факультет (1975 р.), за фахом - викладач російської мови і літератури.
З 1963 р. - підсобник на будівництві, причіплювач на тракторі, механізатор колгоспу ім. Жовтневої революції Ямпільського р-ну.
З 1964 р. - тваринник Великобілозерського колгоспу Запорізької обл., тесляр, муляр Лозівського БМУ-1 (Харківська обл.).
У 1965-1967 рр. – учень Харківського МПТУ-10.
З 1967 р. - електрогазозварник Харківського електромеханічного з-ду, потім - служба в армії.
У 1970-1975 рр. - студент Харківського державного університету.
З 1975 р. - учитель і військовий керівник Юр'ївської СШ, директор Бунякінської, Бояро-Лежачівської і Веселівської СШ Путивльського р-ну.
У 1987-1994 рр. - старший викладач Глухівський педагогічного інституту.
У 1994-1998 рр. - народний депутат України 2 скликання, висунутий СПУ. Член Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи. Член фракції СПУ і СелПУ (до цього член (уповноважений) фракції соціалістів).
У 1998-2002 рр. - народний депутат України 3 скликання, з 03.1998, від СПУ-СелПУ. Член фракції Соціалістичної партії і Селянської партії України ("Лівий центр"), фракції СПУ (05.1998-02.2000 рр.); позафракційний (02.2000-01.2001 рр.), член групи "Трудова Україна" (з 01.2001 р.); голова підкомітету з питань Конституції, конституційності законодавчих актів та конституційного судочинства Комітету з питань правової реформи (з 07.1998 р.).
У квітні 2002 р. - кандидат в народні депутати України, самовисування. На час виборів: член партії "Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість".
Член СПУ (1991-02.2000 рр.), до 12.1998 р. - секретар Політради СПУ; член Політради СПУ (до 02.2000 р.).
Нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ст. (06.1997), Почесною грамотою КМ України (03.2002).

С Т А Т У Т Слов’янського Комітету України Вы можете загрузить этот текст в форматах: OpenDoc(odt), PDF, или M$ Word (doc).
Для закачки выберите нужный файл, нажмите правую кнопку мыши и выберите пункт "сохранить как".


1. Загальні положення
1.1. Слов’янський Комітет України є всеукраїнською громадською організацією, скорочена назва - СКУ.
1.2. СКУ у своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством та цим Статутом.
1.3. СКУ є юридичною особою з моменту державної реєстрації, має власну печатку, штампи, бланки та символіку, зразки якої затверджуються Правлінням СКУ. Символіка реєструється в установленому законом порядку. СКУ має рахунки в установах банку. СКУ може виступати з позовом в арбітражному, третейському судах, відчужувати та придбавати майно. 1.4. СКУ – неприбуткова організація.
1.5. Юридична адреса:
01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, 21-А, кім.7.

2. Мета та завдання СКУ.
2.1. Мета СКУ - задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів своїх членів, на основі єдності інтересів спільна реалізація своїх прав і свобод. Сприяння зміцненню дружби між спорідненими за походженням та культурою народами, котрі мають слов‘янські корені.
2.2. Завдання СКУ:
а) сприяння миру та співробітництву між всіма народами;
б) пропаганда культурних та моральних цінностей слов’янства, в тому числі й української етнопедагогіки;
в) участь у встановленому у здійсненні освітних заходів серед населення та навчанні членів СКУ;
г) надання безоплатних консультаційних послуг для членів СКУ;
д) сприяння розвитку різнобічних зв’язків та відносин між сло-в’янськими народами та їх діаспорами в різних країнах світу;
є) сприяння інтеграційним процесам в економіці, політиці та інших сферах життєдіяльності слов’янських країн як на державному рівні, так і методами народної дипломатії;
2.3. Для виконання завдань СКУ в порядку, що не суперечить Конституції та законам України:
а) здійснює аналіз процесів, що відбуваються в суспільстві, враху-вання їх при підготовці та внесенні в державні органи пропозицій, направлених на забезпечення інтересів єдності слов’янських народів;
б) поширює інформацію про свою діяльність по зміцненню співробітництва та взаєморозуміння;
в) захищає права та законні інтереси членів СКУ в органах державної влади, місцевого самоврядування і громадських організаціях;
г) підтримує зв‘язки з громадськими організаціями, творчими та іншими колективами слов’янських держав в інтересах розвитку руху за слов’янську єдність;
д) підтримує зв’язки та стосунки з зарубіжними громадськими організаціями, обмінюється делегаціями;
е) проводить фестивалі, конкурси, виставки та інші форми демонстрації досягнень слов’ян в різних галузях;
є) бере участь у політичній діяльності, проводить масові заходи;
ж) одержує від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;
з) засновує засоби масової інформації;
и) здійснює інші види діяльності.
2.4. СКУ може засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

3. Умови і порядок прийняття в члени СКУ та вибуття з нього.
3.1. Членство СКУ є індивідуальним , можуть приймати в ньому участь і колективні члени.
3.2. Індивідуальними членами СКУ можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 14 років й котрі визнають його Статут та приймають участь в роботі СКУ.
3.3. Колективними членами СКУ можуть бути колективи підприємств, установ, громадських організацій, які підтримують основну мету та завдання СКУ та приймають участь в їх реалізації.
3.4. Умови вступу в члени СКУ затверджуються Правлінням СКУ, рішення про прийом нових членів СКУ приймає Президія Правління СКУ, керівні органи місцевих відділень СКУ на підставі письмових заяв.
3.5. Колективні члени при вступі в СКУ подають до Президії Правління СКУ рішення правління (керівних органів) своїх підприємств, уста-нов, організацій. Колективні члени СКУ реалізують свої права та обов‘язки через своїх представників.
3.6. Умови виходу із членів СКУ:
а) члени СКУ, які не дотримуються положень Статуту, не виконують взятих на себе зобов‘язань, виключаються із членів СКУ рішенням правління СКУ або відповідних керівних органів місцевих відділень СКУ;
б) члени СКУ виходять із СКУ за власним бажанням після письмового повідомлення Правління СКУ чи відповідних керівних органів місцевих відділень СКУ. Членські внески і добровільні пожертвування при виході із членства не повертаються.

4. Права і обов‘язки членів СКУ.
4.1. Члени СКУ мають право:
а) обирати та бути обраними в керівні та контролюючі органи СКУ;
б) приймати участь в заходах, які проводить СКУ;
в) приймати участь в розгляді будь-яких питань щодо поліпшення діяльності СКУ;
г) вільно вийти із членів СКУ шляхом подання заяви до органу, який приймає рішення про членство.
4.2. Члени СКУ зобов‘язані:
а) дотримуватися вимог Статуту;
б) виконувати рішення та доручення керівних органів СКУ;
в) всебічно сприяти організаційному зміцненню СКУ та його авторитету;
г) сплачувати вступні та шорічні внески в розмірах, встановлених Правлінням СКУ;

5. Порядок утворення і діяльності статутних органів СКУ, його місцевих відділень та їх повноваження.
5.1. СКУ створюється на засадах добровільного об‘єднання фізичних осіб.
5.2. Основою СКУ є місцеві відділення в областях України. Відділення СКУ створюються не менш як з трьох чоловік по місцю їх проживання, роботи, навчання рішенням загальних зборів.
5.3. Місцеві відділення СКУ набувають правочинності з дня затвердження протоколу установчих зборів місцевого відділення Президією Правління СКУ.
5.4. Місцеві відділення СКУ у своїй діяльності керуються цим Статутом. Для набуття прав юридичної особи місцеві відділення повинні зареєструватися в установленому Законом порядку, після чого вони можуть мати власні печатки, штампи, бланки (їх зразки погоджуються Головою СКУ) та відкривати рахунки в установах банків. Місцеві відділення СКУ без прав юридичної особи легалізуються шляхом повідомлення про заснування.
5.5. Вищим керівним органом СКУ є з‘їзд, який скликається за рішенням Правління СКУ один раз в три роки. Порядок денний з‘їзду, представництво делегатів визначаються Правлінням СКУ не пізніш як за три місяця до його скликання.
5.6. з‘їзд СКУ :
а) визначає основні напрями діяльності СКУ;
б) приймає Статут СКУ, розглядає та затверджує зміни та доповнення до нього. Зміни та доповнення в Статут вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало 2/3 присутніх делегатів з‘їзду;
в) обирає на три роки Голову СКУ та Правління СКУ;
г) обирає на три роки Ревізійну комісію СКУ, затверджує Положення про неї;
д) заслуховує звіти про діяльність Правління СКУ та Ревізійної комі-сії;
е) реалізує право власності на кошти та майно СКУ;
ж) затверджує бюджет СКУ;
з) приймає рішення про припинення діяльності СКУ, призначає ліквідаційну комісію.
5.7. З‘їзд вважається правомочним, коли на ньому присутні не менш 2/3 обраних делегатів із місцевих відділень. Рішення приймаються простою більшістю голосів.
5.8. Керівним органом СКУ в період між з‘їздами є Правління СКУ.
5.9. Правління СКУ має такі повноваження:
а) обирає трьох заступників Голови СКУ зі складу Правління СКУ;
б) забезпечує виконання рішень з‘їздів;
в) затверджує перспективний та поточний плани роботи;
г) затверджує кошторис витрат;
д) представляє СКУ у всіх взаємовідносинах з органами державної влади, громадськими об‘єднаннями, міжнародними інститутами та іншими організаціями, підприємствами, установами та фізичними особами;
е) приймає рішення про створення госпрозрахункових установ, організацій та підприємств;
є) затверджує структуру штатного апарату СКУ, кошторис витрат на його утримання, визначає умови оплати праці штатних співробітників;
ж) розпоряджається коштами та майном СКУ згідно рішень з‘їзду чи відповідно до статутних завдань;
з) вирішує інші питання, визначені документами з‘їздів СКУ, метою та статутними завданнями СКУ.
5.10. Правління СКУ приймає свої рішення на пленумах, які проводяться по мірі необхідності, однак не рідше одного разу в півроку. Пленум вважається правочинним, якщо на ньому присутні не менше половини членів Правління. Рішення на пленумі приймаються простою більшістю голосів.
5.10.1. Правління СКУ із числа своїх членів обирає Президію Правління для оперативного забезпечення виконання рішень прийнятих з‘їздами СКУ та на пленумах Правління СКУ. До її повноважень належать також розробка та підготовка питань для розгляду Правлінням СКУ, розробка і організація здійснення перспективного та поточного планів роботи Правлінням СКУ, розгляд звернень та пропозицій членів СКУ.
5.10.2. Президія Правління СКУ надає згоду Голові СКУ на призначення та звільнення керівних осіб апарату СКУ.
5.10.3. Дго повноважень Президії Правління СКУ належить прийняття заяв з оцінки продій та явищ суспільного значень та звернень до інститутів державної влади та органів місцевого самоврядування на виконання статутних завдань.
5.10.4. Президія Правління СКУ обирається у складі одинадцяти чоловік на термін повноважень Правління СКУ. Порядок організації її діяльності визначається окремим положенням, яке затверджується рішенням Правління СКУ.
5.11. Голова СКУ:
а) здійснює загальне керівництво СКУ та керівництво Президією Правління СКУ;
б) представляє СКУ у всіх його відносинах з міжнародними, державними, економічними, практичними, громадськими, релігійними, творчими спілками, іншими організаціями, об‘єднаннями, органами та установами;
в) координує работу Правління СКУ, головує на його пленумах;
г) має право підпису фінансових та інших документів СКУ, Правління СКУ та Президії Правління СКУ;
д) розпоряджається кредитами, відкриває та закриває банківські рахунки;
е) видає накази та розпоряджання відносно управління штатним апаратом СКУ, в межах визначених цим Статутом та чинним законодавством.
5.12. У відсутність Голови ці функції виконує уповноважена ним особа з числа його заступників.
5.13. У разі відставки Голови призначається позачерговий з‘їзд СКУ. Вона може відбутися за його власною ініціативою на підставі вмотивованої заяви до Правління СКУ або за вимогою не менш 2/3 складу Правління СКУ.
5.14. Ревізійна комісія підзвітна тільки з‘їзду і призначена контролювати фінансову діяльність СКУ і штатного апарату.
5.15. Ревізії проводяться за планом, однак не рідше одного разу в рік, а також за рішенням Правління. В ході перевірок Ревізійна комісія може залучати до роботи експертів, які не займають посади в СКУ.
5.16. Ревізійна комісія подає Правлінню і з‘їзду доповіді по результатах проведених ревізій та висновки по них.
5.17. Ревізійна комісія має право вимагати скликання пленуму Правління.
5.18. Ревізійна комісія збирається не рідше одного разу в квартал, її засідання вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш 2/3 членів. Рішення на засіданні Ревізійної комісії приймається простою більшістю.
5.19. Місцеві відділення СКУ:
а) обласне відділення СКУ утворюється на базі міських (районних) відділень або при наявності окремих членів СКУ в декількох районах області;
б) районне відділення СКУ утворюється на базі селищних (сільських) відділень або при наявності окремих членів СКУ в декількох населених пунктах району;
в) районне відділення СКУ в місті з поділом на райони утворюється при наявності окремих членів СКУ в даному районі;
г) міське відділення СКУ утворюється при наявності окремих членів СКУ або при наявності районних відділень в місті;
д) селищне (сільське) відділення СКУ утворюється зборами зацікавлених громадян;
е) можуть утворюватися місцеві відділення СКУ за територіальною чи галузевою ознаками (пов‘язане з місцем проживання – вулиці, мікрорайону чи місцем роботи, навчання тощо).
5.20. Місцеві відділення СКУ обирають на своїх зборах (конференціях) свої керівні органи – правління та ревізійні комісії на трьохрічний термін. Чисельний склад цих керівних органів узгоджується Президією Правління СКУ. У відділеннях, де є не більше десяти членів СКУ обираються лише Голова та заступник місцевого відділення.
5.21. Голови місцевих відділень СКУ обираються зборами (конференціями).
5.22. Вибори всіх керівних органів СКУ проводиться відкритим голосуванням. Обраними вважаються кандидати, котрі набрали не менш, ніж 50 відсотків голосів плюс один голос.
5.23. Місцеві відділення СКУ свою діяльність організовують у відповідності з рішеннями Правління СКУ та розпорядженнями Голови СКУ. Поточні статутні завдання вирішуються за власними планами з урахуванням особливостей рідного краю та власних можливостей.
5.24. Керівні органи місцевих відділень СКУ мають повноваження подібні до повноважень керівних органів СКУ, але поширюються лише в межах свого відділення – тої території, де здійснена легалізація місцевого відділення.
5.25. Місцеві відділення СКУ не відповідають за діяльність СКУ та його Голови, Голова СКУ та СКУ не несуть відповідальності за зобов‘язаннями місцевих відділень СКУ та їх голів.

6. Джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна СКУ, порядок звітності, контролю.
6.1. СКУ може мати у власності землі будинки, споруди, житловий фонд, заклади, видавництва, засоби масової інформації, транспорт, устаткування, інвентар, майно культурно-просвітницького і оздоров-чого призначення, грошові кошти, акції, інші цінні папери та інше майно, необхідне для матеріального забезпечення своєї статутної діяльності.
6.2 Джерелами надходження коштів СКУ є:
а) вступні та членські внески;
б) добровільні внески та пожертвування;
в) надходження від госпрозрахункових установ, організацій та підприємств, створених СКУ;
д) інші, не заборонені законом надходження.
6.3. СКУ щорічно оприлюднює свій бюджет та в установленому по-рядку подає відповідну звітність у державні органи. Створені ним установи і організації зобов‘язані вести поточний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструються у відповідних державних органах та вносять до державного бюджету платежі та відповідних державних фондів платежі в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством. СКУ виконує всі передбачені чинним законодавством зобов‘язання по відношенню до державних органів.

7. Порядок внесення змін і доповнень до Статуту СКУ.
Зміни та доповнення до Статуту СКУ вносяться за рішенням з‘їзду СКУ. Рішення стає правочинним, якщо за нього проголосувало 2/3 делегатів, присутніх на з‘їзді. Про зміни та доповнення, внесені в Статут, СКУ повідомляє Міністерство юстиції в п‘ятиденний строк.

8. Порядок припинення діяльності СКУ і вирішення майнових питань, пов‘язаних з його ліквідацією.
8.1. Припинення діяльності СКУ здійснюється за рішенням з‘їзду, якщо за нього проголосувало не менш 2/3 делегатів від числа обраних у місцевих відділеннях. Припинення діяльності може здійснюватися шляхом реорганізації чи ліквідації.
8.2. Кошти та інше майно СКУ після його ліквідації не може перерозподілятися між його членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в доход держави.